Зміст предмету Світова література 1 курс, 1семестр

№ з/п	Модулі, змістовні модулі, питання навчальної програми роботи
	Для вивчення на навчальних заняттях	Для самостійної роботи
	І семестр
	Тема №1 Соціально-психологічна проза ХІХст
1.	Вступ. Загальна характеристика розвитку культури та  літератури XIX ст., розквіт соціально-психологічної прози Поглиблене поняття про мистецтво та його види, художню літературу як словесний вид мистецтва. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття літератури. Формування реалізму в художній літературі. Розквіт соціально-психологічної прози XIX ст., зв'язок з розвитком природничих наук. Найвідоміші майстри європейської прози (Стендаль, Бальзак, П. Меріме, Г. Флобер, Г. де Мопассан, Ч. Діккенс, В. Теккерей, Ш.Бронте, І. Тургенєв, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов, Б. Прус, Г. Сенкевич та ін.). Реалістичне змалювання тогочасного суспільства з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями і духовними пошуками. Суперечливість та складність характерів головних героїв. Гнівний осуд влади золота, кар'єризму, оміщанення.
2	Провідні жанри і теми реалістичних творів. ХІХ ст. як “золота доба” класичного роману. Теорія літератури. Поняття про напрями і течії: реалізм, натуралізм, імпресіонізм, символізм, неоромантизм; роман та його різновиди, індивідуальний стиль письменника. Міжлітературні зв’язки. 1. Творчість українських письменників-реалістів І.Нечуя-Левицького, П. Мирного, І.Карпенка – Карого, М.Старицького. Культурологічний контекст: 1. Делакруа Е.“Свобода на барикадах”. 2. Роден О. “Думка”. 3. Мане Е. “Музика в Тьюїльрі”. 4.Каменський Ф. “ Удовиця з дитиною”. 5.Ярошенко М. “Старе і молоде”. 6. Россеті У.М. “Маленька сліпа”.  7. Браун М. “Праця”.
	І семестр
	Тема №1 Соціально-психологічна проза ХІХст
4	Відмінювання іменників. Поділ на відміни та групи. Система відмінкових форм однини та множини іменників 1-4 відмін. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників. Незмінювані іменники. Наголос в іменниках при відмінюванні.
3.	З французької літератури Фредерік Стендаль „Червоне і чорне” Ф.Стендаль (Анрі Марі Бейль) - класик французької літератури. Вплив Відродження та Просвітництва на формування світогляду митця. Життєвий шлях і особистість Стендаля. Становлення письменника.
4.	Роман “Червоне і чорне” - безкомпромісна, правдива розповідь про суспільно-політичне життя і людину періоду Реставрації. Драматизм і напруженість європейського життя, його суспільні конфлікти, пристрасті та ідеї, ним породжені.
5.	Суперечливі характери героїв твору. Жульєн Сорель - “простолюдин, який обурився проти свого низького походження” (Стендаль). Етапи кар’єрного зросту Жульєна: Вер'єр, Безансон,
6	Париж. Конфлікт головного героя з суспільством як сюжетний стрижень роману, внутрішня драма героя - наслідок цього конфлікту. Глибокий психологізм зображення духовного розвитку особистості.
7.	Теорія літератури. Поняття про соціально-психологічний роман. Поглиблення понять про романтизм і реалізм, психологізм у літературі. Міжпредметні зв’язки: Всесвітня історія: Історія Франції часів Наполеона і періоду Реставрації. Відродження в Італії. Міжлітературні зв’язки: Культурологічний контекст
8	Оноре де Бальзак (1799—1850) “Гобсeк” О.Бальзак - видатний французький письменник, основоположник соціальної прози. Погляди письменника на літературу. Поєднання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі.  “Людська комедія” — грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Універсальність задуму, новаторський характер, архітектоніка епопеї.
9	Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”. Оригінальність підходу до розкриття цієї проблеми. Уявні і справжні життєві цінності. Неоднозначність образу Гобсека - “філософа й скнари”, засоби його характеристики. Особливості композиції твору (оповідання в оповіданні). Романтичні й реалістичні тенденції в повісті.
10	Бальзак і Україна.  Корифеї української культури про Бальзака. Теорія літератури. Поняття про твір-епопею. Поглиб­лення знань про літературний образ, типовість характерів, композицію твору. Міжпредметні зв’язки. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
11-12	З російської літератури Федір Михайлович Достоєвський (1821—1881) “Злочин і кара” Творчість Ф.Достоєвського - одна з вершин російської і всесвітньої літератури. Романістика Достоєвського, її гуманістичний пафос. Актуальність філософсько-етичних ідей митця. Роман “Злочин і кара” як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення. Фiлософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Сюжетно-композиційні особливості та жанрова специфіка роману. Система образів.
13	Суперечливість образу Раскольникова. Еволюція головного героя, характер його бунту. Філософські та соціальні корені його теорії. Смисл основних її постулатів, їх антигуманний характер, розвінчання автором теорії сильної особистості, “надлюдини”. Психологічна глибина викриття індивідуалістичного свавілля. Протиставлення теорії Раскольникова етиці християнської моралі. Роль прямих та підсвідомих діалогів героя роману з його антиподами (Разуміхіним, Порфирієм Петровичем, Сонею) та “двійниками” (Лужиним, Лєбєзятніковим, Свідригайловим).
14	Відтворення в образі Соні Мармеладової християнської любові, доброчесті, терпимості і покори, всепрощення та саможертовності. Її роль у духовному очищенні Образ “маленької людини” та Петербурга. Біблійні мотиви. Символіка назви роману Ф.Достоєвського. Теорія літератури. Поняття про роман-трагедію та поліфонію. Поглиблення понять про психологізм, соціально-філософський роман. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
15-16	Лев Миколайович Толстóй (1828—1910) “Анна Каренiна” Творчість Л. Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Нарис життя і творчості письменника-мислителя, його громадська та педагогічна діяльність. Філософсько-етичні,  духовні й творчі шукання та здобутки Л.Толстого.  Роман “Анна Кареніна” - художнє дослідження сімейних стосунків. Проблематика твору: роль сім'ї у житті людини,
17.	Система образів. Різні типи сімей: родини Кареніних, Облонських, Левіних. “Діалектика душі” толстовських героїв. Особливості стилю митця.
18	Творчі зв'язки Л.Толстого з майстрами світової культури .Теорія літератури. Поняття про психологічний аналіз (“діалектика душі”). Поглиблення поняття про різновиди роману. Міжлітературні зв’язки.  Культурологічний контекст
19	Підсумковий тематичний контроль
	Тема №2 Література другої половини ХІХ та на межі ХІХ-ХХст.
20	Огляд. Традиції і новаторські зрушення в літературі другої половини ХІХст. Декадентські настрої в літературі та інших видах мистецтва. Поетична революція Естетичні та художні пошуки, течії, напрями в європейській літературі XIXст.: нові грані романтично-поетичного світу в творчості “пізніх” романтиків Поняття про декаданс. Поетична група “Парнас” - помітне явище у французькій і всесвітній поезії. Символізм як літератур­ний напрям останньої третини XIX – початку XX ст. Теорія літератури. Поняття про літературне угруповання (школу), декаданс, символізм, сугестію. Поглиблення знань з поетики ліричних творів. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
21	З літератури США Волт Вітмен (1819—1892) Збірка “Листя трави ” Волт Вітмен — американський поет-новатор,  митець-філософ. Новаторський характер його лірики, її зв’язок з романтичними традиціями та трансценденталізмом. Історія створення збірки “Листя трави”, її провідні теми й мотиви. “Пісня про себе” — програмовий твір поета. Теорія літератури. Поняття про трансценденталізм, верлібр, “вітменівські каталоги”.
22	З французької літератури Шарль Бодлéр (1821—1867) Збірка  “Квіти зла”, “Альбатрос”, “Відповідності”, “Вечорова гармонія” Ш.Бодлер — французький поет другої половини XIX ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Світогляд і естетичні погляди Бодлера. Збірка “Квіти зла”: особливості побудови, проблематика. Роль “діалогу з Данте” у викритті вад бездуховного суспільства та “внутрішнього пекла” ліричного героя.
23	Традиційність і своєрідність вирішення проблеми “поет і натовп”, гіркота почуттів від недосконалості сучасного йому суспільства у поезії “Альбатрос”. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша “Вечорова гармонія”. Афористичність лірики та світове значення творчості Ш.Бодлера. Теорія літератури. Поняття про ліричні цикли. Поглиблення поняття про сугестію. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
24	Поль Верлен (1844–1896) “Поетичне мистецтво”, “Забуті арієти”,  “Так тихо серце плаче...” Поль Верлен - майстер імпресіоністичної та символістської лірики, поетичної форми. “Поетичне мистецтво” - віршований маніфест символізму Заперечення у творі раціонально-реалістичного художнього мислення, ствердження принципу музичності поезії, настанови на “вираження невимовного”, передачу спонтанної уяви. Світ природи і духовний стан ліричного героя у верленівських “пейзажах душі” (“Осіння пісня”, “В серці і сльози, і біль...”, “Так тихо серце плаче”). Теорія літератури. Поняття про вірші - “пейзажі душі”.  Поглиблення понять про символ та символізм як художній напрям, алітерацію та асонанс. Міжлітературні зв’язки.  Культурологічний контекст
25	Артюр Рембо (1854–1891) “Відчуття”, “П’яний корабель”, “Голосівки” Особливості творчих пошуків Артюра Рембо. Емоційність у змалюванні духовних поривань, бунтарство ліричного героя - самітника й мандрівника. “Голосівки” - яскравий зразок символістського пошуку “відповідностей” між протилежними явищами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту  (“П'яний корабель”, “Відчуття”). Теорія літератури. Поглиблення понять про асоціацію і сугестію, “закон відповідностей”. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
26	Огляд. Натуралізм та течії раннього модернізму в художній прозі другої половини ХІХ ст. Передумови та головні шляхи оновлення європейського театру Межа ХІХ-ХХ ст. як особлива доба в історії розвитку західної культури. Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поширення імпресіонізму в малярстві, музиці та літературі. Виникнення неоромантизму.  Ранній модернізм у прозі кінця XIX - початку XXст.
27	Культурні, історико-літературні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру кінця ХІХ – початку ХХ ст. Основні тенденції розвитку драматургії: “драма ідей” (Г.Ібсен), “драма-дискусія” (Б.Шоу), лірико-психологічна драма (А.Чехов), символістська драма (М.Метерлінк). Теорія літератури. Поняття про  натуралізм, імпресіонізм, неоромантизм, модерністський роман; “нову драму”, її різновиди. Поглиблення понять про модернізм, декаданс. Мжлітературні зв’язки. Міжпредметні зв’язки. Культурологічний контекст
28	З англійської літератури Óскар Вáйльд (1854—1900) “Портрет Доріана Грея” Оскар Вайльд (Оскар Фінгал О'Флаерті Уїлс Вайльд) — прозаїк, поет, казкар, драматург, один із теоретиків естетизму. Вплив естетизму на формування художнього мислення та поетики О.Вай0льда. Імпресіоністичність стилю його творів. “Портрет Доріана Грея” - пам’ятка декадентської доби, взірець інтелектуального роману. Філософсько-естетичні й моральні проблеми твору. Творче втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі, художника Безіла Голуорда.
29	Образ головного героя. Етико-філософський сенс конфлікту краси й моралі та особливості його розв'язання. Своєрідність теми кохання у творі. Символічне значення портрета. Вайльдівські парадокси. Теорія літератури. Поняття про естетизм, інтелектуальну прозу, парадокс. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
30	З норвезької літератури Генрік Ібсен (1828—1906) “Ляльковий дім” Генрік Ібсен — видатний норвезький письменник, зачинатель європейської “нової драматургії”.. “Ляльковий дім” як зразок соціально-психологічної драми.
31	Система образів. Глибокий психологізм зображення духовного розвитку особистості. Еволюція образу Нори. Новаторство Ібсена-драматурга. Теорія літератури. Поняття про “ібсенізм”; “нову драму”, соціально-психологічну драму, відкритий фінал, зовнішню і внутрішню дію. Міжлітературні зв’язки.  Культурологічний контекст:
32	З російської літератури Антон Павлович Чехов (1860—1904)  “Чайка” А.Чехов — майстер “малої прози” та драматургічного жанрів, тонкий стиліст та гуморист.
33	Чайка” — перша п’єса російської нової драматургії. Тема служіння мистецтву, вибору життєвої мети, творчого успіху, призначення людини. Чехов і Україна. Світове значення творчості митця. Теорія літератури. Поняття про художню деталь, підтекст, особливості драматичного конф­лікту. Поглиблення поняття про жанри “нової драми”. Міжлітературні зв’язки. Культурологічний контекст:
34	Підсумкове заняття Диференційований залік